1. Коротка історія розвитку
Пластмасова промисловість у Бангладеш розпочалася в 1960-х роках. Порівняно із швейною та шкіряною промисловістю, історія розвитку порівняно коротка. Внаслідок стрімкого економічного зростання Бангладеш в останні роки, галузь пластмас стала важливою галуззю. Коротка історія розвитку пластичної промисловості Бангладеш така:
1960-ті: на початковому етапі штучні форми в основному використовувались для виготовлення іграшок, браслетів, фоторамки та інших дрібних виробів, а також виготовляли пластикові деталі для джутової промисловості;
1970-ті: почав використовувати автоматизовані машини для виробництва пластикових каструль, тарілок та інших побутових виробів;
1980-ті: почав використовувати машини для надування плівки для виробництва поліетиленових пакетів та інших продуктів.
1990-ті: розпочав виробництво пластикових вішалок та інших аксесуарів для експорту одягу;
На початку 21 століття: розпочав виробництво формованих пластикових стільців, столів тощо. В околицях Бангладеш почали виробляти пульверизатори, екструдери та гранулятори для переробки пластикових відходів.
2. Сучасний стан розвитку галузі
(1) Огляд основних галузей.
Внутрішній ринок пластмасової промисловості Бангладеш становить близько 950 мільйонів доларів США, при цьому понад 5000 виробничих компаній, переважно малих та середніх підприємств, в основному на периферії міст, таких як Дакка та Чіттагонг, забезпечують понад 1,2 мільйона прямих і непрямих робочих місць. Існує понад 2500 видів виробів з пластмас, але загальний технічний рівень галузі не високий. В даний час більшість побутових пластмас та пакувальних матеріалів, що використовуються в Бангладеш, виробляються на місцевому рівні. Споживання пластику на душу населення в Бангладеш становить лише 5 кг, що набагато нижче загальносвітового споживання 80 кг. З 2005 по 2014 рік середньорічні темпи приросту пластичної промисловості Бангладеш перевищили 18%. У звіті 2012 року Економічної та соціальної комісії ООН для Азії та Тихого океану (ЮНЕСКАП) передбачається, що обсяг випуску пластмасової промисловості Бангладеш може досягти 4 млрд. Доларів США в 2020 році. Як трудомістка галузь, уряд Бангладеш визнав потенціал розвитку ринку пластмас та включив його як пріоритетну галузь у "Національну промислову політику 2016 року" та "Експортну політику 2015-2018 років". Згідно з 7-м п’ятирічним планом Бангладеш, пластмасова промисловість Бангладеш ще більше збагатить різноманітність експортної продукції та забезпечить потужну підтримку продуктів для розвитку текстильної та легкої промисловості Бангладеш.
(2) Ринок промислового імпорту.
Майже всі машини та обладнання в галузі виробництва пластмас Бангладеш імпортуються з-за кордону. Серед них виробники товарів низького та середнього класу в основному імпортують з Індії, Китаю та Таїланду, а виробники товарів високого класу в основному імпортують з Тайваню, Японії, Європи та США. Внутрішня продуктивність форм для виробництва пластмас становить лише близько 10%. Крім того, виробництво пластмас у Бангладеш в основному покладається на імпорт та переробку пластикових відходів. Імпортна сировина в основному включає поліетилен (ПЕ), полівінілхлорид (ПВХ), поліпропілен (РР) та поліетилентерефталат (ПЕТ). І полістирол (ПС), на який припадає 0,26% світового імпорту пластикових виробів, займаючи 59 місце у світі. Китай, Саудівська Аравія, Тайвань, Південна Корея та Таїланд є п'ятьма основними ринками постачання сировини, на які припадає 65,9% загального обсягу імпорту пластикової сировини в Бангладеш.
(3) Промисловий експорт.
В даний час експорт пластику з Бангладеш посідає 89 місце у світі, і він ще не став основним експортером виробів із пластмас. У 2016-2017 фінансовому році близько 300 виробників у Бангладеш експортували пластмасові вироби із вартістю прямого експорту приблизно 117 млн. Дол. США, що внесло більше 1% у ВВП Бангладеш. Крім того, експортується велика кількість непрямих пластикових виробів, таких як аксесуари для одягу, поліефірні панелі, пакувальні матеріали тощо. Такі країни та регіони, як Польща, Китай, Індія, Бельгія, Франція, Німеччина, Канада, Іспанія, Австралія, Японія , Нова Зеландія, Нідерланди, Італія, Об’єднані Арабські Емірати, Малайзія та Гонконг є основними напрямками експорту пластикових виробів Бангладеш. П’ять основних експортних ринків, а саме Китай, США, Індія, Німеччина та Бельгія, становлять близько 73% від загального експорту пластику в Бангладеш.
(4) Переробка пластикових відходів.
Індустрія переробки пластикових відходів у Бангладеш зосереджена в основному навколо столиці Дакки. Існує близько 300 компаній, які займаються переробкою відходів, понад 25 000 співробітників, і щодня переробляється близько 140 тонн пластикових відходів. Переробка пластикових відходів перетворилася на важливу частину пластмасової промисловості Бангладеш.
3. Основні виклики
(1) Якість пластмасових виробів потребує подальшого вдосконалення.
98% підприємств з виробництва пластмас у Бангладеш - це малі та середні підприємства. Більшість із них використовують імпортне модифіковане механічне обладнання та ручне обладнання місцевого виробництва. За власні кошти важко придбати обладнання високого класу з високою автоматизацією та складним майстерністю, що призводить до загальної якості виробів із пластику Бангладеш. Не висока, не висока міжнародна конкурентоспроможність.
(2) Стандарти якості пластикових виробів повинні бути уніфіковані.
Відсутність стандартів якості для конкретної продукції також є важливим фактором, що обмежує розвиток галузі пластмас у Бангладеш. В даний час Інституту стандартів і випробувань Бангладеш (BSTI) потрібно занадто багато часу, щоб сформулювати стандарти якості пластикових виробів, і важко досягти згоди з виробниками щодо того, чи використовувати американський стандарт Управління з контролю за продуктами та ліками або Міжнародну комісію Кодексу Аліментаріус Стандарт CODEX для стандартів харчових пластикових виробів. BSTI повинен якнайшвидше уніфікувати відповідні стандарти на пластмасові вироби, оновити 26 виданих стандартів на вироби з пластмас, які були видані, та сформулювати більше стандартів на пластикові вироби на основі стандартів сертифікації Бангладеш та країн призначення експорту, щоб забезпечити виробництво високо якісна пластмаса, що відповідає міжнародним стандартам. Продукція для підвищення міжнародної конкурентоспроможності виробів із пластмас Meng.
(3) Управління промисловістю з переробки пластикових відходів потребує подальшого посилення.
Інфраструктура Бангладеш відносно відстала, і досі не створено належної системи управління відходами, стічними водами та переробкою хімічних речовин. Згідно з повідомленнями, щорічно в річки та водно-болотні угіддя в Бангладеш викидається щонайменше 300 000 тонн пластикових відходів, що становить серйозну загрозу для екологічного середовища. З 2002 року уряд заборонив використовувати поліетиленові пакети, а використання паперових, тканинних і джутових мішків почало збільшуватися, але ефект заборони не був очевидним. Як краще збалансувати виробництво пластмасових виробів та переробку пластикових відходів та зменшити шкоду пластикових відходів екології та середовищу проживання Бангладеш - це проблема, з якою уряд Бангладеш повинен належним чином боротися.
(4) Технічний рівень працівників пластмасової промисловості потребує подальшого вдосконалення.
В останні роки уряд Бангладеш вживає різних заходів для підвищення професійної кваліфікації своїх робітників. Наприклад, Бангладешська асоціація виробників та експортерів пластмасових виробів ініціювала створення Бангладешського інституту пластичної інженерії та технології (BIPET) для підвищення технічного рівня працівників пластмасової промисловості Бангладеш через низку цільових професійно-технічних курсів. Але в цілому технічний рівень працівників пластмасової промисловості Бангладеш не є високим. Уряд Бангладеш повинен і надалі збільшувати рівень навчання та одночасно посилювати технічний обмін та нарощування потенціалу з такими головними країнами-виробниками пластмас, як Китай та Індія, для покращення загального технічного рівня галузі пластмас у Бангладеш. .
(5) Політична підтримка потребує подальшого збільшення.
З точки зору підтримки державної політики, пластмасова промисловість Бангладеш значно відстає від швейної промисловості. Наприклад, Бангладешська митниця щороку перевіряє митну ліцензію виробників пластмас, тоді як перевіряє виробників одягу раз на три роки. Корпоративний податок на пластмасову промисловість - це нормальна ставка, тобто 25% для компаній, що котируються на біржі, і 35% для компаній, що не котируються на біржі. Податок на підприємство для швейної промисловості становить 12%; в основному немає знижки на експортний податок для виробів із пластмас; верхня межа заявки на Фонд розвитку експорту Бангладеш (ЕФР) для підприємств з виробництва пластмас становить 1 млн. доларів США, а виробник одягу - 25 млн. доларів США. З метою подальшого сприяння енергійному розвитку пластмасової промисловості Бангладеш, подальша політична підтримка з боку державних департаментів, таких як Міністерство торгівлі та промисловості Бангладеш, буде особливо важливою.
